У 2021 році виповнюється 270 років офіційному гербу Вибельської сотні
Цікавий матеріал щодо геральдики Вибельської сотні міститься у Центральному державному історичному архіві серед паперів Вибельської сотні. Ця адміністративно-територіальна та військова одиниця сформувалась у 1654 році. Якою була сотенна печатка у ХVІІ ст. не відомо, бо бракує відповідних архівних матеріалів. Стосовно ХVІІІ ст. справи краще, принаймні з середини століття. Ніна Грабова виявила та опублікувала 133 відбитки ситенної печатки від 1751 до 1781 років. Вона кругла діаметром 32 мм. По колу напис: «ПЄЧАТЬ ПОЛКУ ЧЄРНҌГОВСКОГО СОТНҌ ВІБЕЛСКІЯ».
На печатці також зображена подвійна геральдична лілія, тобто герб «Гоздава». Як годиться він у щиті, над ним шолом, обабіч намет, над шоломом одноголовий орел, що тримає у лапі хрест. Останнє зображення – це знак Чернігівського полку, що підкреслює належність до полку.
Поява даної композиції, тобто поєднання родового знаку «Гоздави» з полковим знаком, пов’язана з Миколою Тризною. Він у 1728-1748 роках займав уряд вибельського сотника. Окрім цього Микола Тризна був першим вибельським сотником з таким прізвищем. Його правонаступниками стали Андрій та Петро Тризни.
Тризни пишалися своєю належністю до герба «Гоздава». Адже за легендою він виник ще в ХІ ст. Цей герб з присвятою києво-печерському архімандриту Йосифу Тризні прикрашає титул київського «Триодіону» 1648 р. та портрет ієрарха. Його ми бачимо на печатках Миколи, Андрія та Івана Тризн. Про належність Тризн до модифікації «Гоздави» під назвою «Lilia drugі raz» писав Вацлав Потоцький. Високохудожніми зображеннями «Гоздави» прикрасив книгу купчих Вибельської сотні 1731 р. Микола Тризна
Останній походив з старовинного роду «Тризна с фамилий предков ублаженных, шляхетством издавна в Польше предпочтенных». Рано осиротів, навчався у Києво-Могилянській академії «вдал себе в сиротстве к наукам свободным. Всей философии имел превосходство и других учений получил довольство». Потім «вступил в службу», ходив з військом на Сулак, Польщу, Крим, був депутатом до царського двору, сотником, бунчуковим товаришем, засідав у Генеральному військовому суді, займався законотворчістю та красним письменством «в писании умном упражнялся», любив спілкуватися з ученими людьми, багато читав «книг разных та была забава». Помер 22 січня 1776 р.
З літератури відомо, що учні та викладачі українських навчальних закладів прикрашали свої зошити та твори різними символічними, алегоричними малюнками, емблемами, гербами, біблійними сюжетами, віньєтками. Часто-густо вони нагадували фронтиспіси друкованих книжок. Власне малювання було складовою навчального процесу, тому Тризна добре опанував цю справу. Вправно він складав і вірші. Прикладом може слугувати вірш з зазначеного вище титулу: «От воинских началник, кошт общесобранный книгу зделал, но трудом, ниже подписанный. Общой ползы, общый труд и денга взыскует, пчолка падает на цвет в нем же сладость чует. Начало сым трудам, кто ведати рачит. Рок тисящный над семсот тридцять первый значит».
Дослідники відмічають належність Тризн до шляхетних та освічених кіл Гетьманщини, що вирізнялися моральними чеснотами, релігійністю та патріотизмом. Маючи такий родовід, здібності та освіту, Микола Тризна не міг не звернути увагу на сотенний знак. Прив’язавши його до себе, до свого родинного клейноду, він у такий спосіб засвідчив соціальний статус родини та втішив власні амбіції.
Сучасна геральдика села Виблі була розроблена істориком-краєзнавцем Анатолієм Ревком.
За матеріалами статті Ігоря СИТОГО.
