95 років від дня народження ігумені Чернігівського Свято-Успенського Єлецького жіночого монастиря Амвросії (Анни Павлівни Ігнатенко, 04.02.1926-27.12.

«Не буде молитви – земля наша не існуватиме»...Ігуменя Амвросія.

04 лютого 2021 року минає 95 років від дня народження ігумені Чернігівського Свято-Успенського Єлецького жіночого монастиря Амвросія (Анни Павлівни ІВАНЕНКО).

Нещодавно бібліотекар Дроздівської сільської бібліотеки Людмила Джума поспілкувалася з жителькою села Катериною Остапенко, яка особисто знала впливову жінку, неординарну особистість, уродженку села Іваненко Ганну Павлівну, яка обрала собі непростий шлях - служінні Богу. До Вашої уваги короткий нарис життя видатної жінки.

Ігуменя Амвросія народилася 4 лютого 1926 року в селі Дроздівка в сім'ї благочестивих християн Павла та Євдокії.

У 1938році закінчила Дроздівську семирічну загальноосвітню школу. Мати Ганни була віруючою, у неї вона навчилася молитися. Коли Ганна пішла в монастир в 1943 році, їй було 16 років.

В 1942 році вперше у Свято-Троїцькому жіночому монастирі зустріла свого духовного наставника – преподобного Лаврентія. Працювала дуже важко, тесала колоди, клала печі, займалася ремонтом і будівництвом. Опанувала інші чоловічі спеціальності. Навчалася у школі ФЗН (фабрично заводське навчання). Під наставництвом преподобного Лаврентія осягала науку духовну, премудрості церковного життя, співала в хорі, навчилася іконопису. У монастирі багато її робіт: ікони розп’яття. Учасник Другої світової війни, черниця Ганна у важкий воєнний час працювала на лісозаготівельних роботах від районного будівельного управління, як бригадир, брала участь у будівництві залізничного вокзалу Чернігова, разом із сестрами святої обителі переправляли поранених бійців із Чернігівського залізничного вокзалу в госпіталь. Черниці своїми силами відновлювали святу обитель. Ганна працювала на важких монастирських послухах. Ніякі будівельні роботи не проводилися без її участі. Потім 18 років працювала в психоневрологічному диспансері. Як тільки відкрився Єлецький монастир, матушка в числі перших сестер прийшла його відновлювати і була призначена на посаду благочинної. У 1993 році прийняла чернечий постриг з нареченням імені Амвросія. За час ігуменства матінки Амвросії Єлецький Успенський монастир  повністю відродився.

За самовіддану працю по відновленню монастиря матінка Амвросія була нагороджена Орденом святої рівноапостольної княгині Ольги.

27 грудня 2016 році після тяжкої хвороби померла. Труна з тілом ігумені Амвросії  покоїться у влаштованому  для нього склепі на схід від вівтаря Успенського собору.

Зі спогадів жительки села, подруги дитинства Остапенко Катерини: «Жила ігуменя Амвросія по вулиці, яка в даний час має назву Довгого, і сім'ї їх було четверо: сестра Таня та брати Микола та Олексій. Дружили протягом 50 років, пам'ятаю як їздили кіньми та ходили пішки до монастиря. Під час відвідин монастиря дарувала подругам ікони,  які і по цей час зберігаються в  її оселі»